- дурніна
- дурніна
ж.
дурь, глупость
Беларуска-расейскі слоўнік .
Беларуска-расейскі слоўнік .
дурніти — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
ДУРНЁХОНЕК — ДУРНЁХОНЕК, дурнёхонька, дурнёхонько (разг. фам.). Очень дурен (в 1 и 5 знач.). Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
дурнёхонек — дурнёхонек … Словарь употребления буквы Ё
дурнісінький — прикметник … Орфографічний словник української мови
дурнісінько — прислівник незмінювана словникова одиниця розм … Орфографічний словник української мови
дурнішати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
дурніший — прикметник, вищий ступінь … Орфографічний словник української мови
дурнішати — аю, аєш, недок. Ставати дурнішим (див. дурний 1)) … Український тлумачний словник
дурніти — і/ю, і/єш, недок. Ставати дурним (у 1 знач.) … Український тлумачний словник
дурнісінький — а, е. Пестл. до дурний … Український тлумачний словник
дурнісінько — присл., розм. 1) Даром, ні за що, без оплати. 2) Зовсім даремно, без потреби, без причини … Український тлумачний словник